- знетямити
- -млю, -миш; мн. знетя́млять; док., перех., розм., рідко.Позбавити розуму, здорового глузду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
знетямити — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
знетямлений — а, е, розм., рідко. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знетямити. 2) у знач. прикм. Який знетямився; нестямний. || Який виражає знетямлення … Український тлумачний словник
знетямлення — я, с., розм., рідко. Дія за знач. знетямити і стан за знач. знетямитися … Український тлумачний словник